Історія справи

Постанова ВГСУ від 26.03.2015 року у справі №910/15858/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2015 року Справа № 910/15858/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Саранюка В.І. - доповідача у справісуддівКочерової Н.О. Плюшка І.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідаціюна рішення від на постанову відгосподарського суду міста Києва 19.11.2014 Київського апеляційного господарського суду 05.02.2015у справі господарського суду№ 910/15858/14 міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідаціюдоТовариства з обмеженою відповідальністю "Секвена"простягнення 198 306 265,12 грн.за участю представників

від позивача - Сидоренко Ю.А.

від відповідача - Парненко А.А.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Секвена" про стягнення 198 306 265,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 листопада 2013 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 2-0069/13/11-КL, відповідно до умов якого банк надав позичальнику відновлювальну кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості в сумі 180 000 000,00 грн., строком по 18.11.2014 року зі сплатою 19,55% річних за користування кредитними коштами. В порушення умов договору та норм чинного законодавства, відповідач не виконує свої зобов'язання за договором, у зв'язку з чим у останнього станом на 29 липня 2014 року утворилась заборгованість за договором, а саме: прострочена заборгованість з повернення кредитних коштів у розмірі 180000000,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими відсотками у розмірі 17739616,46 грн., сума пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за простроченим кредитом та відсотками - 566648,66 грн., всього 198306265,12 грн.

16 вересня 2014 року позивачем до господарського суду міста Києва подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач зазначав, що за час знаходження справи на розгляді в суді прострочена заборгованість відповідача по відсотках за користування кредитними коштами збільшилась, та станом на 01 серпня 2014 року склала: заборгованість з повернення кредитних коштів 180000000,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими відсотками 18028849,33 грн., сума пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за простроченим кредитом та відсотками 973359,17 грн., всього 199002208,50 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19 листопада 2014 року (суддя Стасюк С.В.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05 лютого 2015 року (судді Куксов В.В., Авдєєв П.В., Яковлєв М.Л) у справі №910/15858/14 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням та постановою, Публічне акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 січня 2015 року та рішення господарського суду міста Києва від 23 жовтня 2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19 листопада 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Секвена" (позичальник) укладено Кредитний договір № 2-0069/13/11-КL (кредитний договір).

У відповідності до п.1.1 Кредитного договору, кредитор, на умовах, визначених договором, відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію, в рамках якої надає останньому кредитні кошти окремими частинами (вибірки), на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах визначеної кредитним договором граничної суми коштів, а позичальник зобов'язується вчасно погашати кредитору заборгованість за кредитом та сплачувати на користь кредитора проценти та комісії в розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених кредитним договором.

Згідно з п. 1.2. ст. 1 кредитного договору максимальна заборгованість позичальника за кредитним договором (загальна сума усіх вибірок) не може перевищувати Кредитний Ліміт в сумі 180 000 000,00 грн.

Пунктом 1.4. Кредитного договору встановлено кінцевий термін, до настання якого має бути погашена заборгованість за кредитом - 18 листопада 2014 року.

Підпунктом 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Кредитного договору передбачено, що Кредит надається шляхом перерахування Банком коштів з відповідного внутрішньобанківського позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника, відкритий у Банку, в сумі, що буде зазначена в Заявці на отримання Вибірки.

Відповідно до п. 2.4. ст. 2 Кредитного договору, днем (моментом) надання Вибірки вважається день перерахування Банком коштів з відповідного внутрішньобанківського позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника, в сумі відповідної Вибірки.

Положеннями пункту 3.1. ст. 3 Кредитного договору визначено, що за користування Кредитом Позичальник сплачує Банку відсотки у валюті відповідної вибірки, що нараховуються на суму фактичної заборгованості за Кредитом з періодичністю, визначеною в п. 3.3. Кредитного договору. При розрахунку відсотків враховується день надання Кредиту та не враховується день повного погашення заборгованості за Кредитом, використовується річна відсоткова ставка в розмірі, зазначеному в п. 3.2. Кредитного договору, та приймається рік, що складається з фактичної кількості календарних днів у відповідному році - 365 або 366 днів - для вибірок у гривні.

Згідно з п. 3.2. ст. 3 Кредитного договору, за користування Кредитом Позичальник сплачує відсотки за фіксованою відсотковою ставкою, яка встановлюється на весь період дії Кредитного договору у розмірі 19,55% річних.

Сторони домовились, що з метою погашення вимог кредитора за цим договором позичальник доручає кредитору здійснювати договірне списання коштів з поточного рахунку № 26001300258360 в ПАТ "Банк Форум", а також з будь-яких інших рахунків (поточних, вкладних) позивальника, що будуть відкриті у кредитора. Такі доручення можуть бути реалізовані кредитором за умови настання терміну виконання позичальником своїх зобов'язань щодо погашення заборгованості за кредитом та/або сплати процентів та/або комісій з моменту настання такого терміну і в сумі, яка дорівнює сумі заборгованості позичальника перед кредитором, включаючи можливу неустойку (штраф, пеню), а у випадку недостатності коштів для повного виконання зобов'язань позичальника за цим договором - кошти в наявній (доступній) сумі. Договірне списання здійснюється на підставі цього договору з оформленням кредитором відповідного розрахункового документу (меморіальний ордер, тощо) без будь-яких додаткових погоджень позичальника. При договірному списанні за цим договором кредитор одночасно виступатиме і отримувачем коштів і банком отримувача (п.п. 4.2, 4.2.1 кредитного договору).

Пунктом 4.3. Кредитного договору передбачено, що погашення вимог Банку за Кредитним договором, незалежно від призначення платежу, визначеного Позичальником у відповідному розрахунковому документі, здійснюється в наступній черговості: прострочені проценти, прострочені комісії, прострочена заборгованість за Кредитом, строкові проценти, строкові комісії, строкова заборгованість за Кредитом, неустойка (штраф, пеня), інші вимоги Банку (відшкодування завданих збитків тощо).

Відповідно до п. 8.2. Кредитного договору, за несвоєчасне погашення заборгованості за Кредитом, несвоєчасну сплату процентів та/або комісій за Договором, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме протягом відповідного порушення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня сплачується окремо від процентів, комісій та штрафу, що підлягають сплаті відповідно до Договору.

Згідно з п.1.5 кредитного договору в якості забезпечення виконання зобов'язань позивальника за цим договором кредитор укладає/приймає договір застави з позичальником щодо майнових прав вимоги (коштів) за договором банківського вкладу в сумі не менше 180000000,00 грн. і строком розміщення коштів щонайменше до 28 листопада 2014 року, а також щодо прав вимоги, що можуть виникнути в майбутньому.

На виконання п.1.5 кредитного договору з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача за Кредитним договором, 19 листопада 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Секвена" (заставодавець) та Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" було укладено Договір застави № 1-0498/13/11- ZS (договір застави).

Згідно з п.1.1 договору застави останній забезпечує виконання заставодавцем зобов'язань, що випливають з укладеного із заставодержателем кредитного договору № 2-0069/13/11-КL від 19 листопада 2013 року та додаткових угод до нього, які укладені чи можуть бути укладені в майбутньому, в тому числі щодо зміни суми зобов'язань, строків їх виконання, розміру відсотків, комісій та інших умов.

Згідно з п. 1.2 Договору застави предметом застави є право вимоги отримання грошових коштів в сумі 180000000,00 грн., розміщених на рахунку Заставодавця № 26153300258360 (вкладний рахунок) а ПАТ "Банк Форум" за договором банківського вкладу (депозиту) "Строковий" № 238/1 від 19 листопада 2013 року укладеним між сторонами, а також право вимоги отримання сум нарахованих на вклад згідно з договором банківського вкладу, відсотків.

Пунктом 1.3 договору застави встановлено, що боржником по відношенню до заставодавця є ПАТ "Банк Форум", від якого заставодавець має право вимагати повернення/сплати грошових коштів на умовах, передбачених договором банківського вкладу.

Вартість предмета застави становить 180000000,00 грн. та відповідає ринковій (справедливій) вартості вкладу.

Відповідно до п. 5.3 Договору застави для задоволення вимог Заставодержателя в тому обсязі, який існує на момент фактичного задоволення, зокрема: в сумі боргу за кредитом, відсотками, неустойкою, комісіями, збитками завданими простроченням виконання, витратами, пов'язаними з утриманням та зверненням стягнення на предмет застави, Сторони домовились про відступлення Заставодавцем права вимоги, що витікає з заставленого права, на користь Заставодержателя на наступних умовах, зокрема, у випадку невиконання Заставодавцем, хоча б одного з зобов'язань, передбачених Кредитним договором (в тому числі хоча б одноразового порушення порядку повернення кредиту, хоча б одноразового прострочення сплати відсотків, в тому числі невиконання вимоги про дострокове повернення кредиту та сплати відсотків тощо), якщо тільки заставодержатель не направить Заставодавцю письмову відмову від отримання права вимоги, заставлене за Договором застави право вимоги (в розмірі фактичних вимог Заставодержателя) вважається відступленим Заставодержателю без необхідності укладання будь-яких додаткових договорів між сторонами щодо такого відступлення з 31-ого календарного дня, що слідує за днем, в який мала відбутися, але не відбулася, оплата за Кредитним договором.

З моменту відступлення права вимоги на користь заставодержателя останній самостійно здійснює списання грошових коштів з вкладного рахунку № 26153300258360 відкритого в ПАТ "Банк Форум" з метою задоволення своїх вимог.

19 листопада 2013 року між сторонами було укладено Договір банківського вкладу (депозиту) "Строковий" № 238/1 (з урахуванням Договору про внесення змін № 1 від 19 листопада 2013 року), відповідно до умов якого відповідач (вкладник) розміщує на депозитному рахунку тимчасово вільні грошові кошти в сумі 180000000,00 грн. строком з 19 листопада 2013 року по 28 листопада 2014 року (вклад), на суму вкладу банком нараховуються і виплачуються відсотки в розмірі 19,5 % річних.

В договорі про внесення змін № 1 до договору банківського вкладу (депозиту) "Строковий" № 238/1 сторони передбачили, що в якості забезпечення виконання зобов'язань вкладника за укладеним між сторонами кредитним договором від 19 листопада 2013 року № 2-0069/13/11-КL, майнові права вимоги отримання грошових коштів у сумі 180000000,00 грн., що випливають з договору, прийнято в заставу згідно з договором застави № 1-0498/13/11- ZS від 19 листопада 2013 року, за яким вкладник є заставодавцем, а банк - заставодержателем.

Відповідно до п. 2.1 договору про внесення змін № 1 з вкладного (депозитного) рахунку, на якому обліковуються кошти вкладу згідно з договором забороняються будь-які перерахування грошових коштів, окрім перерахувань на виконання зобов'язань вкладника за кредитним договором.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти згідно з його заявкою від 19 листопада 2013 року, що підтверджено меморіальним ордером № 370171 на суму 180000000,00 грн., що свідчить про належне виконання позивачем умови Кредитного договору щодо надання кредитних коштів.

Відповідач на виконання умов договору банківського вкладу (депозиту) "Строковий" № 238/1 розмістив на депозитному рахунку № 26153300258360 в ПАТ "Банк Форум" грошові кошти в сумі 180000000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку відповідача.

Тобто, відповідачем умови договору банківського вкладу (депозиту) "Строковий" № 238/1 та договору застави № 1-0498/13/11- ZS також виконані належним чином.

Звертаючись з позовом, позивач посилається на те, що відповідач своїх зобов'язань за Кредитним договором щодо своєчасного повернення кредитних коштів та внесення плати за користування кредитом не виконав, внаслідок чого станом на 01 серпня 2014 року утворилася заборгованість в сумі 199002208,50 грн., з яких: 180000000,00 грн. - прострочена заборгованість з повернення кредитних коштів, 18028849,3 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими відсотками, 973359,17 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів та несвоєчасну сплату відсотків.

Позивач звернувся до відповідача з вимогами № 1095/3.1 від 14 квітня 2014 року та № 4104/4.1 від 15 липня 2014 року про дострокове виконання зобов'язань за Кредитним договором.

Як зазначалось вище суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 05 лютого 2015 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представників позивача та відповідача, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Згідно з частинами 1, 2 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, за змістом кредитного договору, банк є кредитором позичальника з майновими вимогами про повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Згідно з положеннями частини 1 статті 1058 та частини 1 статті 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Отже, фізична або юридична особа, яка внесла кошти на депозит в установі банку, є кредитором банку з майновими вимогами щодо одержання відсотків або іншого доходу, обумовленого договором банківського вкладу, за користування банком грошовими коштами вкладника, а також повернення суми вкладу після закінчення строку дії договору банківського вкладу (депозиту) або на першу вимогу вкладника.

На підставі ст. 606 ЦК України, зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Законодавство України не ототожнює поняття правочин та зобов'язання, зокрема, один правочин може містити в собі декілька зобов'язань; в розумінні ст. 606 ЦК України припиняється саме зобов'язання, а не правочин, внаслідок поєднання боржника і кредитора в одній особі.

Між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "Секвена" укладені правочини, які містять тотожні зобов'язання один щодо одного, а саме: грошові зобов'язання, які підлягають припиненню у зв'язку з поєднанням в цьому зобов'язанні боржника і кредитора в одній особі.

Оскільки ТОВ "Секвена" є стосовно ПАТ "Банк Форум" як боржником (за кредитним договором) так і кредитором (за договором банківського вкладу (депозиту), то зобов'язання відповідача щодо сплати кредиту та відсотків за ним є припиненими у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі, про що обґрунтовано зазначив суд апеляційної інстанції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Секвена" листом № 1/16/09 від 16 вересня 2014 року передало ПАТ "Банк Форум" платіжні доручення на погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок коштів, що знаходились на депозитному рахунку, право вимоги за яким перебувало в заставі у позивача.

Листом від 03 жовтня 2014 року вих. № 8838/23 позивач повідомив відповідача, що з урахуванням положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконання наданих відповідачем доручень не вбачається за можливе, оскільки це фактично є погашенням вимог кредиторів, а тому таке перерахування грошових коштів приведе до порушення порядку, передбаченого процедурою ліквідації банку, а саме: порушить черговість задоволення вимог кредиторів банку. Аналогічна позиція банку викладена в поясненнях по справі від 12 листопада 2014 року.

Зазначені твердження позивача були предметом перегляду суду апеляційної інстанції та правомірно відхилені, виходячи з наступного.

Наслідки запровадження тимчасової адміністрації регулюються ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 року № 4452-VI (далі по тексту - Закон № 4452). Так, зокрема, ч. 5 ст. 36 Закону № 4452 під час тимчасової адміністрації не здійснюється. зокрема: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.

У відповідності до п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону № 4452 обмеження, встановлене пунктом 1 частини п 'ятої цієї статті, не поширюється, зокрема, на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 14 березня 2014 року у Приватному акціонерному товаристві "БАНК ФОРУМ" з 14 березня 2014 року по 13 червня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України № 355 від 13 червня 2014 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 49 від 16 червня 2014 року "Про початок ліквідації ПАТ "БАНК ФОРУМ" та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію".

Спеціальним законом, який має пріоритет перед іншими законодавчими актами під час тимчасової адміністрації та ліквідації банків та в питаннях регулювання правовідносин у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" № 4452 від 23 лютого 2012 року.

Згідно з ч. 3 ст. 1 зазначеного Закону, відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України.

Відповідно до ч. 8 Перехідних Положень зазначеного Закону законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, для правовідносин, що виникають під час тимчасової адміністрації або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, пріоритетними є норми Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Виходячи з системного аналізу норм ст. 509, 598, 606 Цивільного кодексу України та норм спеціального закону - "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що обмеження, встановлені ч. 5 ст. 36 Закону № 4452, стосуються випадків зарахування зустрічних однорідних вимог, що є іншою підставою припинення зобов'язання, ніж поєднання боржника та кредитора в одній особі.

Крім того, необхідно зазначити, що відповідно до статті 212 ЦК особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Згідно з п. 1.38. ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" списання договірне - списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом.

Відповідно до п. 26.1. ст. 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб.

Як зазначалось вище, у п.п. 4.2, 4.2.1 кредитного договору сторони домовились, що з метою погашення вимог кредитора за цим договором позичальник доручає кредитору здійснювати договірне списання коштів з конкретного рахунку, що черговий раз підтверджує відсутність будь-якого порушення порядку погашення вимог кредитора, в процедурі ліквідації банку.

Такої ж позиції дотримується Верховний суд України у своїй Постанові від 24 жовтня 2011 року у справі №3-112гс115 визначив можливість переходу права вимоги по договору (з відкладальною умовою) під час процедури ліквідації банку, автоматичне відступлення прав вимоги не стосується черговості задоволення вимог кредиторів та не заборонено чинним законодавством.

Окрім зазначеного, варто відмітити, що під час відступлення прав вимог до банку не відбувається жодного порушення прав інших кредиторів, оскільки заміна первісного кредитора на нового кредитора не змінює черговість таких вимог в цілому.

Отже, автоматичне відступлення прав вимоги не стосується черговості задоволення вимог кредиторів та не заборонено чинним законодавством.

Згідно з статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 у справі № 910/15858/14 залишити без змін.

Головуючий суддя В. Саранюк

Судді Н. Кочерова

І. Плюшко